Одинець Ірина Валеріївна

Спеціальність: 081 – Право

Тема дисертації: Кримінально-правова протидія маніпулюванню (статті 222-1, 222-2, 369-3 КК України)

Статус: Ступінь присуджено

Науковий керівник: Костенко Олександр Миколайович

Дата захисту: 11 Липня, 2023, 11:00

Місце захисту: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут держави і права імені В.М. Корецького, к. 212. Захист відбудеться онлайн.

Анотація:

Одинець І. В. Кримінально-правова протидія маніпулюванню (статті 2221, 2222, 3693 КК України). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081– «Право» (08 – Право). Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, Київ, 2022.

Дисертацію присвячено дослідженню підстави кримінальної відповідальності за маніпулювання у сфері господарської діяльності та спорту.

У розділі 1 дисертації досліджено обґрунтованість криміналізації маніпулювання у сфері господарської діяльності і спорту. Підтримано концепцію об’єкта кримінального правопорушення як порядку, установленого у суспільстві за допомогою законодавства, необхідного для безпеки громадян. Визначено такі безпосередні об’єкти кримінальних правопорушень, що досліджуються: правопорядок, установлений у суспільстві за допомогою регулятивного законодавства, необхідний для забезпечення безпеки організованих ринків капіталу у частині недопущення маніпулювань на них (ст. 2221 КК України); необхідний для забезпечення енергетичної безпеки у частині недопущення маніпулювань на оптовому енергетичному ринку (ринку електричної енергії та ринку природного газу) (ст. 2222 КК України), необхідний для забезпечення антикорупційної безпеки у сфері спорту у частині виконання заборони маніпулювати спортивним змаганням (ст. 3693 КК України).

Установлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 3693 КК України, не належить до корупційних, оскільки не містить ознак корупції, визначених Законом «Про запобігання корупції», з огляду на відмінні характеристики предмета, суб’єктів, особливостей їх повноважень, мети дій, що охоплюються поняттям корупції, та вказаного кримінального правопорушення. Доведено, що іманентною властивістю правопорушень, пов’язаних з корупцією, є відсутність ознак корупції та порушення спеціальним суб’єктом заборон, обмежень та вимог, визначених регулятивним законодавством. Оскільки Закон «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань» містить лише заборону протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань, то правопорушення, передбачене у ст. 3693 КК України, слід відносити до правопорушень, пов’язаних з корупцією, що вимагає коригування як регулятивного, так і кримінального законодавства України. Зокрема, запропоновано доповнити ч. 2 ст. 45 КК України вказівкою на ст. 3693.

Встановлено, що у Законі України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань» та в КК України невдало імплементовано положення Конвенції Ради Європи проти маніпулювання спортивними змаганнями з огляду на зміщення акценту з маніпулювання на протиправний вплив, та надання першому з вказаних термінів значення підпорядкованого, тоді як у цій Конвенції термін «маніпулювання» є основним. Це зумовлює необхідність коригування як ст. 8 вказаного Закону так і диспозиції ч. 1 ст. 3693 КК України та її назви.

Виявлено вади формулювань диспозицій ч. 1 ст. 2221 та ч. 1 ст. 2222 КК України, в яких законодавець альтернативно з суспільно небезпечними наслідками передбачив причинно зумовлені з учиненням діянь отримання фізичною особою, яка вчинила умисні дії / умисні дії на енергетичному ринку, що мають ознаки маніпулювання на організованих ринках / на оптових енергетичних ринках, визначені законом / законодавством у сфері енергетики, прибутку у значних розмірах або уникнення такими особами збитків у значних розмірах. Доведено помилковість використання для цього терміна «призвело». Запропоновано диспозиції ч. 1 ст. 2221 та 2222 КК України сформулювати так: «Умисні дії…, спрямовані на отримання доходу у значному розмірі або на уникнення збитків у такому розмірі, або якщо вони призвели до …».

Закцентовано увагу на різних вартісних критеріях шкоди, спричиненої кримінальними правопорушеннями, передбаченими статтями 2221 та 2222 КК України. Запропоновано застосувати уніфікований підхід до визначення розміру шкоди, спричиненої маніпулюванням у сфері господарської діяльності. З урахуванням правил системного тлумачення правових норм (статті 2221 та 2222 КК України), та норм цивільного і господарського законодавства, які регулюють сам порядок відносин, доведено, що шкода, спричинена маніпулюванням у сфері господарської діяльності, може мати форму як прямих збитків, так і упущеної вигоди.

У розділі 2 охарактеризовано особливості кримінальної відповідальності за маніпулювання у сфері господарської діяльності та спорту за кримінальним законодавством зарубіжних держав. На прикладі антиманіпулятивного законодавства США та європейських країн запропоновано внести зміни у регулятивне законодавство України, в якому визначається поняття маніпулювання на організованих ринках, та передбачити його способом маніпулювання бенчмарком (в Україні це облікова ставка Національного Банку України), оскільки саме бенчмарк впливає на всю ринкову економіку держави.

На підставі аналізу кримінального законодавства окремих європейських країн та держав пострадянського простору, а також ураховуючи традиції українського кримінального законодавства, зроблено висновок про належність маніпулювання на організованих ринках та оптових енергетичних ринках до кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, а також про збереження бланкетного способу описання способів учинення маніпулювання.

Зважаючи на можливість вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 2221, 2222, 3693 КК України, уповноваженою особою юридичної особи від її імені та в її інтересах, запропоновано у п. 4 ч. 1 ст. 963 цього Кодексу доповнити підставу застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб вказівкою на вказані вище статті.

Ураховуючи необхідність належної кримінально-правової охорони правопорядку у сфері спорту, а також відповідний підхід у кримінальних кодексах зарубіжних країн (КК Ізраїлю. Швеції, Болгарії, Іспанії тощо), запропоновано передбачити кримінальну відповідальність за маніпулювання ходом та результатом офіційного спортивного змагання. Водночас доведено доцільність криміналізації маніпулювання лише ходом та результатами офіційних, а не інших видів спортивних змагань, які можуть проводитися на терені України.

У розділі 3 дисертації охарактеризовано маніпулювання як суспільно небезпечне діяння. Виокремлено родову ознаку маніпулювання, а саме протиправний вплив, який характеризується такими ознаками: 1) маніпулювання – це активна поведінка (дія); 2) корислива цілеспрямованість; 3) маніпулювання вчиняється у формах, визначених КК України та регулятивним законодавством України, у т. ч. міжнародними документами; 4) об’єктом маніпулювання є учасники організованих ринків / оптових енергетичних ринків, а не самі учасники; 5) маніпулювання може носити як прихований, так і відкритий характер.

Виявлено такі недоліки формулювання способів маніпулювання у спорті у ст. 3693 КК України та запропоновано шляхи їх вирішення: 1) визначення складових підкупу (примушування та підбурювання) самостійними формами маніпулювання (недолік) → виключення з диспозиції ч. 1 ст. 3693 цього Кодексу вказівки на примушування та підбурювання (спосіб вирішення); 2) упущення вказівки на маніпулювання ходом спортивного змагання (недолік) → доповнення диспозиції ч. 1 ст. 3693 КК України таким положенням (спосіб вирішення); 3) використання терміна «результатів» у множині (недолік) → вживання цього терміна у диспозиції ч. 1 ст. 3693 цього Кодексу в однині (спосіб вирішення).

Наведено та охарактеризовано ознаки підкупу (ст. 3693 КК України), які відрізняють його від аналогічного поняття в інших статтях Особливої частини цього Кодексу: загальнокримінальний, а не корупційний характер; спосіб учинення маніпулювання, а не самостійне кримінальне правопорушення; активна поведінка суб’єкта (надання неправомірної вигоди); матеріальний характер неправомірної вигоди; суб’єкти – спортсмени, особи допоміжного спортивного персоналу, які беруть участь у спортивному змаганні, посадові особи у сфері спорту.

Запропоновано відносити протиправне використання ексклюзивної спортивної інформації, яка стала відома особі у зв’язку з її службовим становищем, до способу маніпулювання у спорті, за що доцільно передбачити кримінальну відповідальність у ст. 3693 КК України, за умови, що це спрямовано на отримання такою особою неправомірної вигоди.

Констатовано, що домовленість є іманентною властивістю маніпулювання у спорті, що вчиняється задля отримання неправомірної вигоди чи ексклюзивної спортивної інформації. Водночас ця домовленість реалізується у формі підкупу та одержання неправомірної вигоди, а не вступу у змову, як це передбачено у ч. 1 ст. 3693 КК України. Запропоновано виключити вказаний спосіб протиправного впливу у спорті, а також передбачити кримінальну відповідальність за «повноцінний» підкуп, а саме за прийняття пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди, та, відповідно, за прийняття пропозиції, прийняття обіцянки та одержання такої вигоди відповідним спеціальним суб’єктом.

Визначено, що способи маніпулювання на організованих ринках / оптових енергетичних ринках, що роз’яснюються у регулятивному законодавстві України, при формулюванні яких використано бланкетний спосіб описання у диспозиціях ч. 1 ст. 2221 та ч. 1 ст. 2222 КК України, відповідають вимогам законодавчої техніки, не порушують Конституцію України, міжнародні договори та практику ЄСПЛ, а самі ці способи можуть бути поділені на маніпулювання на основі торгівлі, маніпулювання на основі інформації та маніпулювання на основі дій.

Маніпулювання у сфері господарської діяльності та у спорті – це кримінальне правопорушення, що вчиняються з прямим умислом та характеризуються корисливим мотивом, який полягає у бажанні отримати неправомірну вигоди або уникнути певних витрат. Маніпулювання у сфер господарської діяльності, окрім того, характеризується в наявності мети омани контрагента на організованих ринках або на оптових енергетичних ринках. Однак з огляду на підпорядкований характер мети омани будь-який вид маніпулювання – це кримінальне правопорушення, що вчиняється за наявності корисливого мотиву.

У результаті системного та історичного тлумачення положень ст. 2221 КК України зроблено висновок, що у чинній редакції суб’єкт цього кримінального правопорушення – загальний. Зокрема, саме загальний суб’єкт може вчинити маніпулювання способом поширення через ЗМІ, у тому числі електронні ЗМІ, або будь-яким іншим способом інформації, що не відповідає дійсності, зокрема недостовірної інформації, у разі коли особа, яка поширила таку інформацію, знала або повинна була знати про недостовірність такої інформації, що призводить або може призвести до введення в оману учасників ринку. Інші форми маніпулювання у сфері господарської діяльності може вчинити спеціальний суб’єкт, що безпосередньо випливає з формулювання способів маніпулювання.

Здійснено розмежування між шахрайством (ст. 190 КК України) та маніпулюванням у сфері господарської діяльності (статті 2221, 2222 КК України) й у спорті (ст. 3693 КК України). Виявлено такі розмежувальні ознаки, як об’єкт, предмет, суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, спосіб учинення та мета.

Додатки:

Трансляція: https://www.youtube.com/watch?v=OkmH8OQr8nk

Ключові слова:
банківські установи економіка економічна сфера корупція криміналізація кримінальне правопорушення майнова шкода маніпулювання оптовий енергетичний ринок організований ринок офіційне спортивне змагання підкуп протидія фінансовий сектор