Маржина Аліна Анатоліївна

Спеціальність: 081 – Право

Тема дисертації: Теоретико-правові аспекти механізму здійснення нотаріальної діяльності

Статус: Ступінь присуджено

Науковий керівник: Бобровник Світлана Василівна

Дата захисту: 13 Липня, 2023, 11:00

Місце захисту: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут держави і права імені В.М. Корецького, к. 212. Захист відбудеться онлайн.

Анотація:

Маржина А.А. Теоретико-правові аспекти механізму здійснення нотаріальної діяльності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» (08 – Право). – Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київ, 2023.
В дисертаційній роботі досліджено теоретико-правові аспекти механізму здійснення нотаріальної діяльності, визначено та характеризовано його ознаки, уточнено визначення, виокремлено складові елементи, стан функціонування та шляхи його посилення в сучасних умовах розбудови системи нотаріату в Україні.
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено зв’язок з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету і завдання дослідження, виокремлено його об’єкт і предмет, розкрито функціональні можливості методів дослідження, вказано на положення наукової новизни отриманих результатів, обґрунтовано їх практичне значення, наведено відомості про апробацію матеріалів дисертації та публікації автора. Відзначено, що особливим різновидом юридичної діяльності є нотаріальна, націлена, насамперед, на задоволення правових потреб та інтересів суб’єктів права шляхом посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Тому наукове дослідження будь-яких правових аспектів нотаріальної діяльності має високий ступінь актуальності, оскільки пов’язане із вивченням питань охорони та захисту прав, свобод та інтересів суб’єктів права, забезпечення їх реалізації як в процесі, так і за результатами нотаріальної діяльності. Актуальність обраної теми доводиться і непослідовністю реформування інституту нотаріату в Україні впродовж останніх років, відсутністю єдиних концептуальних засад його розвитку, існуючими прогалинами правового регулювання нотаріальної діяльності, що зумовили недоліки сучасного стану його функціонування. Крім того наголошено, що збройна агресія Росії проти України, поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ставлять перед механізмом здійснення нотаріальної діяльності нові виклики щодо доступності нотаріальних послуг споживачам, безпечності комунікації між суб’єктами нотаріальних послуг і їх споживачами при вичинені нотаріальних дій, дотриманості строків звернення до нотаріусів та вчинення нотаріальних дій тощо. Вказані фактори розвитку та функціонування механізму здійснення нотаріальної діяльності в Україні суттєво актуалізують вивчення його теоретико-правових аспектів з метою вироблення і подальшої реалізації адаптивних заходів забезпечення його функціонування в існуючих умовах.
У Розділі 1 «Історія розвитку правового забезпечення нотаріальної діяльності в Україні» здійснено критичний аналіз світоглядних та доктринальних уявлень про нотаріат та нотаріальну діяльність, розкрито зміст її ознак як особливого юридичного механізму. На підставі проведеного історико-правового аналізу правового забезпечення нотаріальної діяльності в Україні за часів її незалежності (від 1991 року і донині) було виокремлено два періоди його розвитку: а) пострадянський (від 1991 року до 1993 року), протягом якого в Україні фактично було збережено радянське правове забезпечення нотаріальної діяльності, коли система нотаріату та повноваження суб’єктів нотаріальної діяльності, що існували в Радянському Союзі юридично були перенесені в правову систему новоствореної держави – України; б) національний (з 1994 року і триває донині), що пов’язаний із прийняттям та набранням чинності Законом України «Про нотаріат» (1993 р.), яким було закріплено: систему суб’єктів нотаріальної діяльності (в тому числі і систему приватних нотаріусів); завдання, що покладалися на нотаріат; правовий статус нотаріуса; процесуальний порядок здійснення нотаріальних дій; організаційне забезпечення нотаріальної діяльності тощо.
Здійснено аналіз існуючих доктринальних підходів до характеристики механізму реалізації нотаріальної діяльності, на підставі чого узагальнено сучасний стан його наукового дослідження. Доведено, що сучасний стан наукової розробки тематики дисертаційної роботи репрезентований комплексом наукових праць, в яких акцент зроблено на: 1) структурно-функціональних аспектах нотаріальної діяльності, механізм якої досліджується крізь призму відповідної системи елементів, гармонійне функціонування яких забезпечує її здійснення; 2) методичних аспектах здійснення нотаріальної діяльності, механізм якої розкривається через систему правил, прийомів, засобів та способів її здійснення та їх застосування; 3) практичних аспектів нотаріальної діяльності, механізм якої досліджено з точки зору взаємозв’язку між комплексом завдань, які покладаються на нотаріат, та результатами її здійснення, що опосередковується практикою суб’єктів нотаріальної діяльності.
Аналіз функціональних можливостей методологічного інструментарію юридичної науки дозволив обґрунтувати методологічну основу наукового дослідження теоретико-правових аспектів механізму здійснення нотаріальної діяльності, складовими якої є система принципів наукового пізнання, методологічних підходів та методів наукового дослідження. Застосування зазначених складових методологічної основи наукового дослідження забезпечило поєднання: а) філософського (світоглядного) рівня пізнання, в межах якого нотаріальна діяльність досліджена як особливий механізм людської професійної діяльності, який характеризується закономірностями здійснення задля досягнення загальносоціального і юридично значимого результату; б) загальнонаукового рівня пізнання, який спроможний вивчити механізм здійснення нотаріальної діяльності як особливий функціонально обумовлений різновид соціально корисної діяльності уповноважених суб’єктів, що забезпечує досягнення політичного, економічного, соціального та юридичного ефекту; в) спеціально-наукового рівня пізнання, в межах якого механізм здійснення нотаріальної діяльності розкрито як комплекс теоретико-правових закономірностей її виникнення, становлення, розвитку, функціонування та вдосконалення.
Розділ 2 «Механізм здійснення нотаріальної діяльності як правовий феномен» забезпечив дослідження категоріальних аспектів механізму здійснення нотаріальної діяльності, складових зазначеного механізму та його функціонального призначення. Узагальнено доктринальні підходи до розуміння механізму здійснення нотаріальної діяльності в межах: а) функціонального підходу як особливого явища правової дійсності, що забезпечує реалізацію комплексу функцій, пов’язаних з охороною та захистом прав, свобод та законних інтересів суб’єктів права шляхом посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, з метою надання їм юридичної вірогідності; б) інституційно-процедурного підходу, пов’язаного із комплексом суб’єктів нотаріальної діяльності, засобів та методів їх діяльності, а також системи нотаріальних процедур, поєднання яких забезпечує вчинення нотаріальних дій; в) широкого підходу, що характеризується крізь призму поєднання: системи ознак як елементів понятійно-категоріального апарату юридичних наук; комплексу властивостей як явищ правової реальності; кола способів, методів та засобів здійснення як проявів юридичної практики.
Встановлено, що в юридичній науці вченими неоднозначно та епізодично розкрито ознаки механізму здійснення нотаріальної діяльності, у зв’язку з чим обґрунтовано доцільність їх доповнення та уточнення характеристики. В результаті аналізу ознак механізму здійснення нотаріальної діяльності та їх удосконалення обґрунтовано уточнене визначення поняття «механізм здійснення нотаріальної діяльності».
Враховуючи системно-структурний характер механізму здійснення нотаріальної діяльності, виокремлено та охарактеризовано його складові, а саме: а) нормативна складова, яка забезпечує регламентацію кола суб’єктів здійснення нотаріальної діяльності; її змісту; процедурних основ; правових наслідків; б) суб’єктна складова, яка пов’язана з колом: осіб, наділених правом вчиняти нотаріальні дії; осіб-заявників, які звернулись за вчиненням нотаріальних дій, а також інших зацікавлених осіб, які можуть вступити у вже розпочате нотаріальне провадження, оскільки вчинювана нотаріальна дія здатна зачепити їхні права та законні інтереси; осіб, які сприяють здійсненню нотаріального провадження (наприклад, консультанти, свідки, перекладачі, експерти тощо); в) змістовна складова, до якої віднесено систему юридичних фактів, комплекс чітко визначених нотаріальних процесуальних правовідносин та інструментів здійснення нотаріальної діяльності.
Функціональний аспект механізму здійснення нотаріальної діяльності сприяв виокремленню та характеристиці його функцій, до яких віднесено: 1) правоохоронну, націлену на створення за допомогою вчинення нотаріальних дій таких правових умов, за яких вірогідність порушення, невизнання чи оскарження прав або законних інтересів суб’єктів нотаріально-процесуальних правовідносин зводиться до мінімуму; 2) правозахисну, реалізація якої передбачає здійснення суб’єктами нотаріальної діяльності системи послідовних заходів, націлених на поновлення порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу; відшкодування заподіяної шкоди; недопущення їх порушення у майбутньому; 3) праворегулюючу, що забезпечує індивідуальне правове регулювання шляхом поширення правової норми на визначені життєві ситуації та конкретних суб’єктів права; 4) правоінформативну, націлену на надання правової допомоги особам, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії у формі юридичних консультацій шляхом роз’яснення особам сутності, підстав та можливих правових наслідків вчинення тієї чи іншої нотаріальної дії.
У Розділі 3 «Механізм здійснення нотаріальної діяльності в сучасних умовах функціонування нотаріату в Україні» здійснено критичний аналіз сучасного стану функціонування механізму нотаріальної діяльності в Україні, на підставі чого обґрунтовано перспективи його розвитку. Узагальнено сучасний стан функціонування механізму здійснення нотаріальної діяльності в Україні в межах: а) наявних переваг (сформованість вітчизняної системи нотаріату; формалізованість правового забезпечення нотаріальної діяльності; наявність системи суб’єктів нотаріальної діяльності; формування системи нотаріальних та державних реєстрів, що забезпечують ефективність реалізації функцій нотаріату тощо) та б) існуючих недоліків, що досліджені в межах складових механізму здійснення нотаріальної діяльності (нормативної, суб’єктної та змістовної).
З урахуванням недоліків функціонування механізму здійснення нотаріальної діяльності визначено та обґрунтовано перспективні напрями подальшого його наукового дослідження, вдосконалення правового забезпечення, а також підвищення ефективності практики функціонування.

Додатки:

Трансляція: https://www.youtube.com/watch?v=fDYO5NK8Qyk

Ключові слова:
законодавство механізм здійснення нотаріальної діяльності нотаріальна дія нотаріальна діяльність нотаріальна практика нотаріальний процес нотаріат нотаріус право правова доктрина правова система правове регулювання правозастосування функції права