Марченко Михайло Андрійович

Спеціальність: 081 – Право

Тема дисертації: Формування і розвиток юридичної категорії «гідність» (порівняльно-правовий аспект)

Статус: Ступінь присуджено

Науковий керівник: Оніщенко Наталія Миколаївна

Дата захисту: 10 Липня, 2023, 12:00

Місце захисту: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут держави і права імені В.М. Корецького, к. 212. Захист відбудеться онлайн.

Анотація:

Марченко М. А. Формування і розвиток юридичної категорії «гідність» (порівняльно-правовий аспект). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – «Право» (08 – Право). Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України; Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Київ, 2022.

Юридична категорія «гідність» є багатоаспектним явищем у правових реаліях сьогодення, оскільки вона, маючи невичерпний зміст, є невід’ємним компонентом правового буття. Гідність в певному сенсі є синонімом того, що розуміється як благо або цінність, існування якої не обмежується рамками тільки правових реалій. Однак у межах юридичних наук погляди на людську гідність спрямовуються через сприйняття її невід’ємних від особи-носія ціннісних характеристик, які не мають матеріального вираження. Загальна сукупність характерних складових людської гідності створює розуміння цього феномену як природного блага, яке є невідчужуваним від людини, притаманним їй від народження, а отже, є визначальним для самої людини не лише як суб’єкта правовідносин, а людини як біопсихосоціальної цінності.

Автор у рамках дослідження проблематики формування й розвитку юридичної категорії «гідність» у порівняльно-правовому аспекті виокремив низку актуальних питань: 1) опрацьовано предметну складову за об’єктом наукового дослідження; 2) проаналізовано гносеологічний аспект категорії «гідність»; 3) досліджено методологічні підвалини людської гідності як категорії; 4) розглянуто сутнісні характеристики юридичної категорії «гідність», її природу та смислоутворюючі елементи; 5) визначено роль і місце людської гідності у правових реаліях розвинутих демократичних країн Європи; 6) окреслено ключові відмінності об’єкта пізнання в межах правових підходів та поглядів представників різних видів правових сімей; 7) досліджено теоретико-прикладний аспект юридичного механізму захисту людської гідності; 8) проаналізовано відмінності правових підходів до тлумачення змісту людської гідності як категорії та права в юридичних реаліях національної правової системи; 9) обґрунтовано авторські пропозиції щодо удосконалення юридичних підходів до розгляду юридичної категорії «гідність» як багатоаспектної категорії.

Метою цього дисертаційного дослідження є порівняльно-правовий аналіз наявних підходів та поглядів на юридичну категорію «гідність» у різноманітних часово-просторових координатах.

Емпіричну основу дисертації складають такі доктринальні джерела, як фахові наукові статті представників різноманітних галузей права та інших гуманітарних дисциплін, автореферати їх дисертацій, дисертаційні дослідження, монографії, а також відповідні тези доповідей та матеріали наукових конференцій, в яких характеризується відповідний феномен. Разом із тим, у межах цього дослідження змістовно проаналізовано прецедентну практику Європейського суду з прав людини, юридичні розбіжності та протиріччя в контексті тлумачення людської гідності як категорії та захисту конкретно визначеного права особи на повагу до її гідності.

У дисертації висвітлено гносеологічні аспекти такої юридичної категорії, як «гідність», через призму яких опрацьовано різноманітні концепції та форми, відповідно до яких вибудовувалися погляди на людину та її гідність на різних етапах розвитку суспільства, які кореспондувалися з формами ранньої правосвідомості, уявленнями про мораль, справедливість, права та обов’язки.

Проблематика природи пізнання об’єкта дисертаційного дослідження з гносеологічної точки зору, загальні підстави його виникнення, подальший розвиток та той результат, який ми спостерігаємо в межах правових реалій ХХІ ст., розкриває важливість змісту юридичної категорії «гідність» як для права в цілому, так і правових систем різних країн зокрема. Вказане зумовлюється розумінням людської гідності як первинної та чи не найвагомішої складової загальносвітової системи прав людини і як першоджерела інших основоположних прав людини.

У рамках опрацювання методологічної складової щодо людської гідності як юридичної категорії з’ясовано, що її фундамент становлять загальні (філософські підходи) в межах тих засадничих положень та вихідних ідей, які передували сьогоднішнім поглядам щодо об’єкта дисертаційного дослідження. Філософські підходи вказаної праці, по суті, набули критично-смислової значущості, оскільки їх комплексне застосування забезпечило процес ґрунтовного аналізу різноманітних світоглядних концепцій щодо досліджуваного феномену. Важливою частиною методологічних підвалин юридичної категорії «гідність» є загальнонаукові та приватнонаукові методи в контексті конкретизації загальних філософських підходів та необхідності інтерпретації оцінювальних результатів як на міжгалузевому рівні, так і на конкретногалузевому.

Також автором окремо наголошується, що категорія «гідність» як поліаспектне явище не є винятково юридичною категорією, у зв’язку з чим у дисертації обґрунтовується різноманітність методів наукового дослідження для більш широкого та цілісного сприйняття відповідного об’єкта спершу на міжгалузевому рівні та власне – на юридичному.

Особливу увагу в науковій праці приділено сутності та природі юридичної категорії «гідність», оскільки це явище є невід’ємним від людини через належність їй від народження, то обґрунтовується необхідність наукового опосередкування людини як носія такого природного блага, як гідність. Автором зазначається, що, розглядаючи людську гідність, неможливо оминути суть самої людини, її автономність, унікальність та неповторність на будь-якому рівні: біологічному, соціальному, антропологічному, психологічному та духовному. Отже, акцентується, що без засвоєння підвалин людської природи повноцінне розуміння гідності як юридичної категорії є неможливим тому, що гідність, відповідно до своєї сутності – похідна від природи людини, яка за своїм походженням є носієм певних природних благ.

У межах дисертаційного дослідження встановлюється, що категорія «гідність» у юридичному сенсі є найбільш репрезентованою та, з точки зору правозастосовчої практики, дієвою в європейських країнах із розвинутими демократичними інституціями. Відповідно до конституційних положень країн-членів Європейського Союзу гідність як багатоаспектне явище асоціюється з переліком певних європейсько-правових традицій, культурної та історичної спадщини відповідних народів, до створення та тлумачення якої причетні видатні представники різних історичних епох. Гідність як універсальна гуманітарно-правова категорія потребує уваги та захисту на найвищому рівні, оскільки її аксіологічна основа є однією з причин об’єднання європейських країн з метою збереження та примноження своїх орієнтаційно-ціннісних багатовікових надбань.

На думку автора, враховуючи діалектично глибокий зміст цієї категорії, її наукове опрацювання потребує відповідного праворозуміння, притаманного не лише представникам англо-саксонської або романо-германської юридичної думки, а й представникам країн із іншими видами правових систем, які засновані на відмінних ціннісних характеристиках, наприклад, країни мусульманського світу, і, як наслідок, мають своєрідну правозастосовну практику. У межах викладеного здобувачем зазначається, що дослідження гідності через призму мусульмансько-правових підходів відбувається в партнерстві з релігійними постулатами, оскільки представники мусульманської доктрини є послідовниками ісламу, мають власну систему світогляду, першоджерела якої мають своїм корінням багатовікові релігійні звичаї, традиції, віровчення тощо.

У дисертації на конкретних прикладах, у поєднанні з теоретичним обґрунтуванням було досліджено правозастосовчу практику Європейського суду з прав людини щодо захисту людської гідності. У рамках зазначеного було опрацьовано низку рішень ЄСПЛ у справах, у яких у тій чи іншій протиправній формі, визначеній на рівні міжнародних нормативно-правових актів, відбувається посягання на людську гідність. Крім того, за результатами теоретичного узагальнення практичного досвіду вказаної судової інституції було досліджено взаємозв’язок протиправних посягань на інші основоположні права людини, у змісті яких відображена людська гідність, яка, на думку ЄСПЛ, має нерозривний зв’язок із фізичною, моральною та психологічною цілісністю людини.

У рамках порівняльно-правового аспекту дисертаційного дослідження значна увага дисертантом приділяється проблематиці розуміння та сприйняття людської гідності в національній юридичній думці, в межах якої було опрацьовано теоретичні концепції щодо досліджуваного феномену в межах різних галузей права та напрямах юридичної науки. Категорія «гідність» як загальне явище має невичерпний зміст, у зв’язку з чим юридична категорія «гідність» дещо по-різному розглядається представниками української юридичної науки, що призводить до певних відмінностей у правозастосовній практиці щодо взаємовідносин, які виникають у зв’язку з реалізацією особами свого права на повагу до гідності.

Додатки:

Трансляція: https://www.youtube.com/watch?v=IKjB3oOExxg

Ключові слова:
блага гідність мораль порівняльно-правовий аспект права і свободи правова система природні права цінності