Маліневський Олег Миколайович

Спеціальність: 081 – Право

Тема дисертації: Дисциплінарна відповідальність адвоката за зловживання правом

Статус: Захист планується

Науковий керівник: Кухнюк Дмитро Володимирович

Дата захисту: 6 Серпня, 2024, 13:00

Місце захисту: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут держави і права імені В.М. Корецького. Захист відбудеться онлайн.

Анотація:

Маліневський О. М. Дисциплінарна відповідальність адвоката за зловживання правом. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 081 – «Право» (08 – Право). – Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, Київ, 2024.

Відображення результатів дослідження. Дисертаційне дослідження спрямоване на вирішення за допомогою нових підходів існуючих правових проблем, які пов’язані з таким явищами як зловживання адвокатом своїми суб’єктивними правами (у судочинстві, при укладанні і припиненні договорів про правову допомогу, здійсненні адвокатської діяльності, тощо) та дисциплінарна відповідальність за нього. Такий напрямок дослідження комплексно не розглядався в дисертаційних роботах інших вчених. Але він має істотне значення, оскільки прямо пов’язаний із захистом прав та інтересів людини, доступом до якісної правничої допомоги, необхідністю забезпечення незалежності адвокатури та здійснення нею конституційних функцій без жодних тиску, спекуляцій та невизначеності, вільним доступом до правосуддя, законністю і обґрунтованістю судових рішень, строками розгляду справ, ефективністю та якістю судочинства, уніфікацією стандартів правосуддя та адвокатської професії з країнами ЄС, тощо.

Сучасні теоретичні дослідження поняття «зловживання правом» без їх конкретизації і, зокрема, персоніфікації, мають доволі абстрактний характер, а при його застосуванні щодо різних напрямів діяльності адвокатів було виявлено значне поле для дослідження і удосконалення норм законодавства, зокрема, під час дисциплінарного провадження проти адвоката, надання правової допомоги одному клієнту декількома адвокатами, укладенні договорів про правничу допомогу тощо.

У дисертаційному дослідженні проаналізовані різні доктринальні підходи та погляди щодо ситуацій, які дозволяють адвокатам використовувати свої права з метою зловживання ними. Домінуючі підходи до розуміння існуючих концепцій «зловживання» правом в науковій літературі України, поділено на три основні

групи: перша, яка заперечує існування явища «зловживання правом», вважаючи його оксюмороном, бо «право» та «зловживання» є взаємовиключними категоріями; друга, яка розглядає «зловживання правом» як проміжну категорію – «демаркаційну лінія» між наявністю права на вчинення певних дій та його відсутністю, у відносинах, де межі права не є чіткими, між правомірною поведінкою та правопорушенням; третя – зловживання правом – особливий вид правопорушення, яке є формою «дефектної» реалізації суб’єктом наявного в нього права. За наслідком конструктивно-критичного аналізу, дисертантом продемонстровано прибічність третьому підходу, за яким зловживання правом є особливим видом правопорушення, сформульовано його чіткі ознаки та обґрунтовано особливий вид дисциплінарної (професійної) відповідальності, який отримав подальший аргументований розвиток впродовж усієї роботи.

Дисертантом проаналізовано підстави та порядок притягнення адвоката до дисциплінарної (професійної) відповідальності за зловживання правом впродовж різних епох історії правничої професії як в Україні, так і за кордоном, починаючи з Давньоримських часів та Раннього Середньовіччя, детально зупинено увагу на поточному регулюванні цього питання не лише в сучасній правовій системі України, але й в праві та судовій практиці США, Англії та Уельсу, Європейського Союзу та практиці ЄСПЛ. Такий порівняльний аналіз надав можливість зробити обґрунтовані висновки з метою вдосконалення законодавства України, яке регулює питання притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за зловживання правом та процедуру застосування такої відповідальності.

Дисертантом зроблено численні пропозиції з удосконалення норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», процесуальних кодексів, галузевих норм матеріального права, а також окремих положень Правил адвокатської етики.

Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях та висновках, які дисертантом виносяться на захист:

вперше:

  • сформульовано єдине комплексне визначення зловживання правом

адвокатом як виду дисциплінарного (професійного) проступку, під яким дисертант визначає умисну активну дію особи, яка є адвокатом України, а у визначених законом випадках – іноземним адвокатом, право на здійснення адвокатської діяльності якої не зупинено, яка особисто здійснює адвокатську діяльність на користь клієнта на підставі чинного договору про надання правничої допомоги, щодо завідомо безпідставного (відносно умов, порядку чи строків) використання наявного у неї суб’єктивного права з метою настання наслідків, що спричиняють або можуть спричинити неправомірне обмеження прав чи законних інтересів іншої особи, незалежно від настання таких протиправних наслідків;

  • визначено склад та ознаки дисциплінарного проступку у виді зловживання правом (суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна та об’єктивна сторона), розкрито їх зміст;

  • сформульовано особливу мету, функції та принципи дисциплінарної відповідальності адвоката, обґрунтовано її відмінність від загальної дисциплінарної (трудової) відповідальності;

  • запропоновано новий законодавчий термін «професійна відповідальність адвоката» для позначення особливого виду відповідальності за допущені адвокатом порушення, пов’язані з професійною діяльністю та адвокатським статусом, який є відмінний від загальної дисциплінарної (трудової) відповідальності;

  • сформульовано ознаки, які пом’якшують та обтяжують відповідальність адвоката, та повинні бути законодавчо закріплені та враховані при визначенні виду дисциплінарного стягнення, зокрема і за зловживання правом;

  • запропоновано обмеження кола осіб, які вправі ініціювати питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, зводячи їх лише до учасників тих правовідносин, у яких вчинено дії адвоката, які становлять предмет його неправомірної діяльності, або інших осіб, права яких порушені, а також висунуто інші ідеї щодо запобігання зловживанням під час процедури притягнення адвоката до відповідальності;

удосконалено:

  • доктринальні концепції, за яким зловживання правом, попри складність та багаторівневість свого науково-практичного поняття, є різновидом правопорушення;

  • законодавчі ініціативи щодо регламентації принципу недопустимості зловживання правом адвокатом в усіх сферах адвокатської діяльності, а також при здійсненні дисциплінарного провадження щодо нього;

  • розуміння передумов та причин зловживання правом адвокатом, з метою їх подальшого усунення та запобігання;

набули подальшого розвитку:

  • сформований впродовж усього періоду розвитку адвокатської професії підхід, за яким зловживання правом є використання наявного у адвоката суб’єктивного права з неправомірною метою;

  • ідеї щодо вдосконалення та деталізації змісту та підстав для застосування певних видів дисциплінарних санкцій (зупинення та припинення права на заняття адвокатської діяльності), їх розмежування, доповнення законодавчого переліку новими видами стягнень (штраф);

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропоновані автором теоретичні положення можуть бути використані: для подальшого розвитку теоретичних основ встановлення і застосування відповідальності до адвоката і, зокрема, за зловживання правом тощо; для вдосконалення законодавства у питаннях розмежування юрисдикції по кваліфікації і застосуванню відповідальності до адвокатів за ті чи інші правопорушення, зокрема, за порушення Правил адвокатської етики; у правозастосовній діяльності для застереження випадків зловживання процесуальними правами; у навчальному процесі під час підготовки навчальних посібників, викладанні навчальних дисциплін «Адвокатура України», «Адвокатська діяльність», «Цивільний процес», «Цивільне право», тощо.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, що може бути доведено особистим характером публікацій здобувача та довідкою про відсутність в роботі плагіату, що додається до роботи, а також відсутністю

претензій з боку інших науковців щодо отриманих автором висновків та пропозицій.

Основні положення дисертації, теоретичні висновки і практичні рекомендації доповідались і пройшли апробацію на засіданнях дисциплінарної палати КДКА Київської області, на Міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: «Адвокатура: Минуле, Сучасність та Майбутнє» (м. Одеса, 6 лист. 2020 р.), «Адвокатура: Минуле, Сучасність та Майбутнє» (м. Одеса, 12 лист. 2021 р.), , «Адвокатура України: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Харків, 16 груд. 2021 р.), «Розвиток адвокатури України в умовах реформування системи правосуддя» (м. Київ, 15 груд. 2021 р.), «Сучасні виклики та актуальні проблеми судової реформи України» (м. Чернівці, 29 жовт. 2021 р.), «Актуальні проблеми судового права» (м. Харків, 21 квіт. 2023 р.).

Відомості про кількість публікацій за темою дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в наукових роботах, з яких 4 статті оприлюднені в наукових фахових виданнях, а також 6 тез доповідей у збірниках міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Додатки:

Трансляція:

Ключові слова:
адвокат дисциплінарна відповідальність дисциплінарне провадження дисциплінарні стягнення зловживання правом правопорушення професійний проступок судочинство штраф