Бучківська Вікторія Леонідівна

Спеціальність: 081 – Право

Тема дисертації: Стан сильного душевного хвилювання під час заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини: кримінально-правове значення

Статус: Захист планується

Науковий керівник: Кваша Оксана Олександрівна

Дата захисту:

Місце захисту: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут держави і права імені В.М. Корецького. Захист відбудеться онлайн.

Анотація:

Бучківська В. Л. Стан сильного душевного хвилювання під час заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини: кримінально-правове значення. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – «Право» (08 – Право). Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, Київ, 2024.
Розділ 1 присвячено загальним підходам до дослідження проблеми відповідальності за заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини під час вчинення кримінальних правопорушень в стані сильного душевного хвилювання. У цьому розділі здійснено аналіз стану наукової розробки проблем кримінальної відповідальності за заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини в стані сильного душевного хвилювання, який засвідчив наявність низки малодосліджених або взагалі недосліджених аспектів відповідальності за вказані кримінальні правопорушення.
Виокремлено етапи становлення та розвитку норм про заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини в стані сильного душевного хвилювання. Приділено увагу нововведенням у зв’язку зі змінами усталених норм, в яких використовується словосполучення «стан сильного душевного хвилювання», які були запроваджені Законом України № 2227-VІІІ від 06.12.2017 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Виявлено недоліки у зв’язку з запровадженими змінами у п. 7 ч. 1 ст. 66, статті 116 та 123 КК. Зокрема, це стосується зміни більшою мірою визначених понять у попередніх редакціях статей «протизаконне насильство», «систематичне знущання» на невизначене формулювання «жорстоке поводження, або таке, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого». Прослідковано перспективу розвитку кримінального законодавства України у частині встановлення можливого виключення кримінальної відповідальності за
наявності особливого фізичного стану людини в проєкті КК, який є аналогом стану сильного душевного хвилювання чинного КК.
Визначено особливості висвітлення кола питань у дисертаційних роботах, які присвячені дослідженню кримінально-правового значення певного правового явища, а саме запропоновано в подальшому включати в дисертації як кримінально-правову характеристику такого явища, тобто описання його характерних рис, так і кримінально-правове значення правового явища, тобто його врахування під час вирішення кримінально-правових питань, коло яких залежить від предмета дисертаційної роботи.
Встановлено, що вчинення кримінального правопорушення у стані сильного душевного хвилювання, у результаті якого спричинено шкоду життю та здоров’ю людини, має диференціююче, обмежувальне, індивідуалізуюче та кваліфікуюче значення, яке проявляється при конструюванні норм про умисне вбивство та умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (статті 116 та 123 КК) (диференціююче значення), при визначенні ознак необхідної оборони та крайньої необхідності (ч. 4 ст. 36, ч. 3 ст. 39 КК) (обмежувальне значення), при врахуванні судом обставини, що пом’якшує покарання, передбаченої п. 7 ч. 1 ст. 66 КК (індивідуалізуюче значення), а також під час кримінально-правової кваліфікації дій особи, якими спричинено шкоду життю та здоров’ю людини у стані сильного душевного хвилювання (кваліфікуюче значення).
У розділі
У розділі 22 роботи роботи охарактеризованоохарактеризовано поняття поняття станстануу сильного душевного сильного душевного хвилювання хвилювання як міжгалузевого та спеціалізованого терміна як міжгалузевого та спеціалізованого терміна уу системі системі кримінальнокримінально–правових нормправових норм. . Виокремлено види стану сильного душевного хвилювання: залежно від впливу на вирішення кримінально-правових питань: юридично значущий та той, який не має юридичного значення; залежно від ступеня впливу на свідомість та волю особи: фізіологічний та патологічний; залежно від характеру психотравмуючої ситуації: простий, кумулятивний. Запропоновано залишити у тексті КК термінологічний зворот «стан сильного душевного хвилювання», враховуючи те, що цей зворот є усталеним, його застосування характеризується тяглістю в історичному аспекті, а оцінні
моменти відповідного поняття усуваються у ході проведення судово-психологічних експертиз у конкретному кримінальному провадженні на основі стандартів психологічної експертизи емоційних станів людини.
Зроблено висновок, що в п. 7 ч. 1 ст. 66, статтях 116, 123 КК законодавець передбачив три самостійні приводи виникнення стану сильного душевного хвилювання. Ознаки жорстокого поводження: 1) це вплив на організм людини, внаслідок якого їй заподіюються фізичні та (або) моральні страждання; 2) одноразові або множинні дії, які мають розрізнений характер та яким не властивий системний характер; 3) інтенсивність поведінки винуватого, яка повинна досягати мінімальних ознак жорстокості та не містити якісних властивостей катування; 4) спричинення конкретних наслідків обвинуваченому або створення реальної можливості настання таких наслідків; 5) наявність причинного зв’язку між жорстоким поводженням, виникненням стану сильного душевного хвилювання та наслідками, що настали; 6) наявність умислу. Поводження, яке принижує честь і гідність людини – це одноразове діяння обвинуваченого, яке спрямоване на приниження честі та гідності людини, спричиняють почуття страху, болісні страждання й почуття неповноцінності, здатні зламати його фізичний чи моральний опір, та які завдають людині моральних та психологічних страждань. Поводження з боку потерпілої особи, яке має системний характер, повинно характеризуватися як ознаками жорстокого поводження або поводження, що принижує честь та гідність людини, так і ознакою системності, тобто повинно полягати у відповідних багаторазових (дві або більше) діях потерпілого, які внутрішньо пов’язані між собою та становлять систему взаємопов’язаних дій.
В механізмі спричинення шкоди об’єкту кримінального правопорушення заподіянням шкоди життю та здоров’я потерпілого в стані сильного душевного хвилювання першочергове значення відіграє вплив на потерпілого, а через нього – на соціальний зв’язок, який розривається (знищується) в разі вчинення суспільно небезпечного посягання. В механізмі спричинення шкоди об’єкту кримінального правопорушення завжди активну роль відіграє потерпілий, який своєю активною поведінкою (жорстоким поводженням, поводженням, що
принижує честь і гідність особи або поводження, що має систематичний характер) створює приводи для виникнення стану сильного душевного хвилювання у винуватого. При цьому кримінально-правове значення для притягнення до кримінальної відповідальності за статтями 116 та 123 КК має виключно поведінка такого «провокуючого» потерпілого, а не інших осіб, які своєю поведінкою жодним чином не зумовили виникнення стану сильного душевного хвилювання в обвинуваченого. Примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку разом із призначенням винному покарання можуть застосовуватися до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення у стані сильного душевного хвилювання. Стан сильного душевного хвилювання не можна ототожнювати з станом обмеженої осудності, скільки перший включає в себе емоційні стани, які не відповідають медичному критерію обмеженої осудності (не є хворобливими станами психіки).
Кримінальні правопорушення, передбачені статтями 116 та 123 КК, можуть бути вчинені як з прямим, так і з непрямим умислом. При цьому основним мотивом кримінального правопорушення, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, є прагнення убезпечення себе, як індивіда (від фізичного насильства) та, як особистість (від знущань та образ), а факультативними мотивами можуть виступати помста, ревнощі, захист честі та гідності, тощо. Мета визначається у внутрішніх орієнтирах особистості та особливостях об’єктивної ситуації що існує на момент вчинення злочину, і полягає у діянні що спрямоване на усунення об’єкта-подразника та встановлення справедливості.
У розділі 3 дисертаційної роботи досліджено значення стану сильного душевного хвилювання для кримінально-правової кваліфікації та індивідуалізації кримінального покарання.
Для кваліфікації за статтями 116 та 123 КК слід визначати всі елементи складів відповідних кримінальних правопорушень, надаючи особливого значення визначенню власне наявності стану сильного душевного хвилювання, а також приводів виникнення такого стану. Найбільше значення для цього має
висновок експертизи. У випадку наявності підстав вважати, що кримінальне правопорушення могло бути вчинене в стані сильного душевного хвилювання, правильним є призначення та проведення саме комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, а не судово-психіатричної чи судово-психологічної.
Запропоновано окремі правила кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання. Кваліфікація злочину за наявності конкуренції кримінально-правових норм, що передбачають склади злочинів з привілейованими ознаками, за загальним правилом здійснюється за статтею, що передбачає більш м’яку привілейовану ознаку, тобто менш тяжкий злочин. Кваліфікація злочину за наявності конкуренції кримінально-правових норм, що передбачають склади злочинів з привілейованою та кваліфікуючою ознаками, здійснюється за статтею (частиною статті) Особливої частини КК, що передбачає привілейовану ознаку складу вчиненого злочину. У разі заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, заподіяного в стані сильного душевного хвилювання, діяння обвинуваченого підлягають кваліфікації за ст. 123 КК як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. У разі недоведення винуватим кримінального правопорушення, вчиненого у стані сильного душевного хвилювання, до кінця з причин, що не залежали від його волі, його дії можливо кваліфікувати як замах на вчинення кримінального правопорушення в стані сильного душевного хвилювання.
Проаналізована судова практика призначення покарань за заподіяну у стані сильного душевного хвилювання шкоди здоров’ю чи життю особи. Розкрито особливості призначення покарання за вчинення кримінальних правопорушень у стані сильного душевного хвилювання та зроблено висновки про те, що покарання у виді виправних робіт та громадських робіт, яке передбачене санкцією ст. 123 КК, не сприяє диференціації кримінальної відповідальності та індивідуалізації покарання за умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання.

Додатки:

Трансляція:

Ключові слова:
жорстоке поводження кримінальна відповідальність кримінальне правопорушення кримінально-правова кваліфікація обмежена осудність обставина поводження призначення покарання системний характер поводження стан сильного душевного хвилювання суб’єкт кримінального правопорушення тяжке тілесне ушкодження умисне вбивство фізіологічний афект що пом’якшує покарання що принижує честь та гідність особи