Коломієць Сергій Сергійович

Спеціальність: 081 – Право

Тема дисертації: Загальні засади звільнення від покарання

Статус: Захист планується

Науковий керівник: Горох Олексій Петрович

Дата захисту:

Місце захисту: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Анотація:

Коломієць С. С. Загальні засади звільнення від покарання. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття освітньо-наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 Право. – Інститут держави і права імені В. М. Корецького, Київ, 2024.
Дисертація є першим комплексним і системним науковим дослідженням загальних засад звільнення від покарання за кримінальним правом України, на підставі якого розроблено концепцію ефективної системи універсальних, групових та спеціальних правил застосування щодо засудженої особи справедливого виду звільнення від покарання.
У дисертації досліджено правовий феномен «загальні засади звільнення від покарання». Встановлено недостатню увагу законодавців до питання формулювання в законодавстві загальних засад звільнення від покарання, що зумовлено незначною кількістю різновидів звільнення від покарання, закріплених у ньому. Підтримано висновок учених про соціальну зумовленість загальних засад звільнення від покарання. Сформульовано визначення поняття загальних засад звільнення від покарання та розкрито його ознаки.
Обґрунтовано закріплення в законодавстві загальних засад звільнення від покарання у вигляді систематизованих правил у певній логічній послідовності. Сформульовано визначення поняття системи загальних засад звільнення від покарання з відповідними підсистемами: універсальних правил звільнення від покарання; групових правил звільнення від покарання; спеціальних правил звільнення від покарання.
У роботі набули подальшого розвитку положення про універсальні правила загальних засад звільнення від покарання, що мають поширюватися на всі без винятку види звільнення від покарання.
Аргументовано, що групові правила звільнення від покарання мають поширюватися на об’єднані в групи (на підставі юридичного факту, що породжує
кримінально-правові відносини) різновиди звільнення від покарання: 1) звільнення від покарання у зв’язку з давністю (ч. 5 ст. 74, ст. 80 КК); 2) звільнення від покарання у зв’язку з недоцільністю застосування щодо засудженої особи покарання (ч. 4 ст. 74, ст. 75 КК); 3) звільнення від покарання у зв’язку з виправленням засудженої особи, яка відбуває покарання (статті 81, 82 КК); 4) звільнення від покарання у зв’язку зі станом здоров’я засудженої особи (ст. 84 КК); 5) звільнення від покарання у зв’язку з вагітністю засудженої або наявністю у неї дитини (статті 79, 83 КК). Сформульовано групові правила застосування цих різновидів звільнення від покарання.
Окрім зазначеного, сформульовано авторське визначення поняття давності в кримінальному праві та обґрунтовано підхід, яким має керуватися суд під час оцінювання факту ухилення особи від слідства або суду. Визначено обставини, що характеризують індивідуальний ступінь тяжкості посягання, за наявності яких суду доцільно застосовувати звільнення від призначення покарання (ч. 4 ст. 74 КК). Додатково аргументовано встановлення обмеження на застосування заміни невідбутої частини покарання більш м’яким або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, якщо засуджений відбув менше певного мінімального строку покарання. Запропоновано нову редакцію положень частин 1 та 3 ст. 81 КК, що мають передбачати право осіб, що відбувають довічне позбавлення волі, на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання після фактичного відбуття ними 25 років позбавлення волі. Визначено критерії, які потребують дослідження судом під час вирішення питання про застосування ст. 84 КК: медичний (врахування судами часу виникнення захворювання, що впливає як на вирішення судом питання про звільнення особи від покарання у зв’язку з хворобою загалом, так і на визначення різновиду звільнення від покарання, що підлягає застосуванню до такої особи) та юридичний (встановлення спроможності досягнення щодо засудженого, який має певне захворювання, мети покарання або спроможності виконати державою призначене йому основне чи додаткове покарання). Аргументовано важливість доповнення ст. 84 КК частиною, яка б визначала нормативні акти, якими має керуватися суд при визначенні захворювань, що є підставою для звільнення засуджених від покарання у зв’язку з хворобою. Акцентовано увагу на тому, що під час
вирішення питання про застосування статей 79, 83 КК судам слід враховувати, зокрема, положення щодо потенційного впливу жінки на становлення особистості дитини; наявність можливості забезпечення жінкою самостійно або її сім’єю чи близькими родичами належних умов для виховання дитини; тривалість іспитового строку, протягом якого жінка повинна виконати встановлені їй обов’язки, що мають бути роз’яснені їй судом.
Доведено, що з урахуванням універсальних і групових правил звільнення від покарання суди мають також застосовувати спеціальні правила звільнення від покарання: на підставі угоди про примирення або визнання винуватості; при сукупності кримінальних правопорушень або вироків; щодо неповнолітніх. Сформульовано такі спеціальні правила звільнення від покарання. Аргументовано, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 79, 104 КК) на підставі угоди про примирення або визнання винуватості суд має пересвідчитися в дотриманні сторонами угоди, зокрема, підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених частинами 1 ст. 75 та ст. 79 КК. Визначено також правила звільнення від покарання за сукупністю правопорушень або вироків у зв’язку з: давністю; недоцільністю застосування щодо засудженої особи покарання; виправленням засудженої особи, яка відбуває покарання; станом здоров’я засудженої особи; вагітністю засудженої або наявністю у неї дитини. Обґрунтовано, що під час вирішення питання про звільнення неповнолітнього від покарання на підставі ч. 5 ст. 72, частин 2–4 ст. 74, частин 1–2 ст. 84, статей 85–87, 105 КК суд має враховувати положення, передбачені саме цими статтями. А під час вирішення питання про звільнення неповнолітнього від покарання на підставі ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 80, ст. 75, ст. 81 КК суд має додатково враховувати положення, передбачені ч. 2 ст. 106, ч. 3 ст. 106, ст. 104, ст. 107 КК, відповідно.
Проведене дослідження дало змогу розробити проєкти: Закону України «Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України (щодо визначення загальних засад звільнення від покарання)», а також аналітичної довідки Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду «Щодо застосування загальних засад звільнення від покарання».

Додатки:

Трансляція: